Інформація для сторінки психолога на сайті ліцею

Практичний психолог здійснює психологічний супровід освітнього процесу ліцею-інтернату. У своїй діяльності психолог керується законами України з питань освіти, постановами КМУ, Положенням про психологічну службу в системі освіти України, наказами органів управління освітою всіх рівнів; правилами і нормами охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту, а також Статутом, Правилами внутрішнього розпорядку ліцею-інтернату, посадовою інструкцією, та дотримується Конвенції про права дитини.

Головними завданнями психолога є забезпечення всебічного розвитку особистості ліцеїста в процесі виховання; виховання покоління юнаків, для яких важливими є почуття і поняття совісті, чесності, гідності й національної гордості за український народ; розвиток потреби у здоровому способі життя; збереження і зміцнення психічного здоров’я ліцеїстів як найвищої соціальної цінності; підвищення рівня обізнаності ліцеїстів в питаннях булінгу та кібербулінгу; розвиток мотивації та підвищення рівня самосвідомості юнаків.

БАТЬКАМ ПРО ПІДЛІТКОВИЙ ВІК

Батьки чекають підліткового віку своїх синів, як чогось дуже страшного. Вони розуміють, що буде важко, але як саме буде, як довго і як себе поводити в той період з сином – забороняти все чи дозволяти все – не знають.

Сьогодні підлітковий вік став «раннім»: з 9-11 років до 15-17. Цей час вважається віковою кризою, необхідною для нормального становлення особистості.

У підлітковому віці батьки вже не є авторитетом. Тож сказати, що так не треба робити, бо не треба, для підлітка не підходить, бо він аналізує ваші дії, слова та вчинки.

Ви помітили, що ваш син, якщо не щодня, але щотижня змінює свою думку, інтереси, потреби і бажання?! Це нормально! У підлітковому віці хлопці починають активно себе шукати. Варто ставитись до цього терпляче та старатись спрямувати, але не все вирішувати за нього, а ще гірше – змушувати.

Для підлітка важливо мати власний простір, свої секрети і особисте життя. Хлопці дратуються, чому ви без стуку заходите у їхню кімнату, вони не хочуть, щоб ви слухали їхні розмови з друзями. І це також норма. У цьому віці провідною діяльністю є міжособистісне спілкування. Тому спілкування з однолітками стає пріоритетним. Якщо ваш син став закритим або грубим, не бийте одразу на сполох, а поспостерігайте. Зазвичай це стандартна поведінка для підлітка, а не прояв суїцидальних нахилів.

ПОРАДИ БАТЬКАМ ПІДЛІТКІВ

1. Забудьте про виховання, подумайте про себе

Більшість батьків, які звертаються до спеціалістів, роблять одну й ту саму помилку: вважають, що підліток – «поламана» дитина, яку потрібно «підправити», і вона буде, як раніше, милою і слухняною.

Зрозумійте, виховувати людину в цьому віці вже пізно. Вплинути – так, виховати – ні. Важливіше ужитися і домовитися про майбутнє, тому спробуйте відповісти на просте запитання: «А що потрібно вам самим? Якого життя поруч з підлітком ви хочете?»

Формально той, кому не виповнилося 18 років, – ще не дорослий. Однак людина поводиться як вередлива і безвідповідальна дитина, допоки її вважають дитиною.

Будуйте стосунки з підлітком так само, як з будь-яким родичем або сусідом. Наприклад, формулювання «Не хами! Ти ж був ввічливим хлопчиком. Не хочу, щоб ти виріс грубіяном» — неправильне. Так говорять з дитиною. А до дорослого варто звертатися: «Не грубіянь! Я не потерплю, щоб зі мною так розмовляли».

2. Не говоріть постійно про те, що відчуваєте

Не розраховуйте на модну техніку «Я-висловлювання», коли ви говорите про те, що відчуваєте у відповідь на чиїсь вчинки. Це прекрасно працює для дітей і дорослих. Але не для підлітків, у яких вдосталь власних переживань. Вони просто не почують.

Не варто говорити: «Ти не прийшов опівночі додому, а я місця собі не знаходила». Краще: «Ти приходиш пізно і не даєш мені спати. Мене це не влаштовує».

3. Не драматизуйте

Батьки підлітків нерідко самі схожі на підлітків: занадто схвильовані і все сприймають у чорно-білому кольорі.

Істерики, конфлікти, сміливі надії та розчарування – реалії підліткового життя. А глобальні проблеми – швидше виняток з правил. Тому не драматизуйте. Якщо вже емоції переповнюють, підключайте розум і заспокоюйтеся так, як вмієте: від дихальних технік до крапель валеріани.

4. Не з’ясовуйте, хто головний

Люблячі батьки можуть наполягати на тому, що 16-річна людина – ще дитина. Але підсвідомість не обдуриш. Вона підказує, що на вашій території з’явився ще один дорослий. І якщо не член команди, то конкурент. Тож розгорнеться справжня битва за владу і ресурси. А вам здаватиметься, що ви виховуєте сина.

У хід підуть дошкульні слова: «Це мій будинок, і ти будеш жити, як я сказав», «Тут немає нічого твого, все куплено на мої гроші» і «Права голосу не маєш, поки не почав заробляти». Однак подумайте, чи потрібна вам така «зброя» у цій боротьбі?

Відмова від конкуренції – це не відмова від керівництва. Батьки знаходяться нагорі сімейної ієрархії, оскільки беруть на себе відповідальність. І тому встановлюють правила. Але якщо ви постійно доводите це на словах (особливо забороненими прийомами) значить, щось пішло не так: головує син, або ви живете без правил.

5. Будьте екскурсоводом по життю

Загрози і диктат не діють на підлітків. Вони намагаються зробити все навпаки. Найгірше рішення – образитися, відсторонитися і дозволити безконтрольно набивати шишки. Або, навпаки, потурати і намагатися заслужити дружбу сина.

Пам’ятайте, чим більше заборон, тим більший опір. Це не означає вседозволеності, але більше свободи не завадить. Найголовніше – це ваша довіра. Коли дитина відчуває від вас довіру, тоді й вона у відповідь буде старатися цю довіру виправдати.

Уявіть, що ви екскурсовод, який розповідає, що де знаходиться і куди приводить. Попереджайте про наслідки, а не бурчіть. Діліться власним досвідом падінь та злетів. Показуйте більше ситуацій та прикладів. Не повчайте, а пояснюйте свою точку зору. З вашого боку не має бути заборонених тем. Підліток повинен знати, що з вами можна говорити про все: евтаназію, аборти або долю вимираючих племен Амазонки.

Звичайно, ви хочете відгородити свого сина від проблем і помилок. Але щоб підлітки чогось навчились і подорослішали, вони мають робити помилки і вміти їх або вирішувати, або приймати.

Якщо вас щось турбує в житті підлітка, а той відмовляється про це говорити, не приставайте із запитаннями, а розкажіть історію. Але без теоретизування і нотацій. Наприклад, замість запитання «Як багато пива ти випиваєш?» розкажіть про вашого однокурсника, який зганьбився на побаченні через похмілля. Розповідайте, доки не почуєте: «Та зрозумів я вже натяки! Немає в мене проблем з алкоголем, заспокойся».

6. Говорити про секс і алкоголь – пізно

Сексуальна просвіта та бесіди про алкоголь і наркотики потрібні були раніше. Максимум у молодшому підлітковому віці. Старшому підлітку взагалі не до розмов – його крають емоції і гормональні бурі. Уявіть, що у вас підскочив тиск. У такому стані ви будете не думати, а діяти відповідно до ваших цінностей і рішень, які приймали раніше. Так і підліток проявить те ставлення до сексу і різних хімічних речовин, яке в нього склалося раніше.

Не встигли? Тоді говоріть вчинками, а не словами. Наприклад, дома має діяти заборона на куріння для всіх членів сім’ї. А якщо вживати алкоголь у вас прийнято лише на свята, то введіть санкції за порушення цього правила.

Однак ви маєте бути готові до розмов про новий досвід підлітка. Якщо він ділиться з вами сумнівами і невдачами, це ознака довіри.

7. Права додаються до відповідальності

Якщо підліток хоче розширення прав – це супер. Але разом з ними збільшується і зона відповідальності. Тобто якщо син вимагає купити гаджет вартістю у вашу місячну зарплату, він зобов’язаний взяти участь у веденні сімейного бюджету і перейнятися витратами.

Забезпечувати себе повністю підліток поки не може, але він здатен, наприклад, не тільки підзаробляти на розваги, а й сплачувати частину комунальних послуг. А батьки мають виділити йому житловий простір і ставитися до заведеного там порядку (хай навіть безладу) так само шанобливо, як до території сусіда.

Якщо підліток не заробляє, він може вкладати свою працю. За певні роботи нагородою є сам результат, а покаранням – його відсутність. Наприклад, якщо син постійно забуває купити продукти, ви можете «забути» зготувати їжу.

Праця в жодному разі не має перетворитися на «рабські повинності». Підліток має право відмовитися або взяти на себе подвійне навантаження. Але і сім’я, відповідно, витрачає мінімум або максимум коштів на те, що хоче підліток. І все це без зайвих слів, докорів і умовлянь.

8. Використовуйте соцмережі

Соцмережі вам потрібні не для того, щоб відстежувати контакти підлітка і контролювати, що пише син на своїй сторінці. Використовуйте їх за прямим призначенням: діліться інформацією, власною позицією, підтримуйте інтерес до себе.

Ваші діти можуть так і не дізнатися, що ви колись танцювали сальсу або знаєтеся на історії Середньовіччя. Покажіть їм себе з іншого боку.

Дружити із сином – не найкраща ідея, адже в батьків інша місія. А ось стати френдом підлітка ви можете.

9. Дозвольте себе критикувати

Не прагніть бути ідеальними батьками. Дайте підлітку покритикувати себе вдосталь, інакше він не зможе відокремитися від батьківських установок і почати самостійно мислити.

Однак відрізняйте критику від хамства. Нехай ваш син каже, що хоче, але не грубить батькам. Вимагайте ввічливості, не бійтеся цим озлобити. Підліток навчиться критикувати в прийнятній формі, це допоможе в дорослому житті.

У цей період з’ясується, що все, що ви робили – не так, як треба, і навіть на шкоду. А самі ви безнадійно відстали від життя. Найголовніше – не впадайте в почуття провини. Правду про себе як про батька чи матір ви дізнаєтеся років через 10-20. А поки вимагайте конструктивних пропозицій, до звинувачень не дослухайтесь.

10. Будьте послідовними

Не змінюйте правила. Якщо ви дозволяєте протягом дня пограти в комп’ютерні ігри одну годину, в інший день чомусь дозволите дві, а згодом насварите сина, бо він грала дві години, то зробите тільки гірше. Якщо ж ви зробили виняток лише сьогодні, то підлітку це потрібно пояснити: «Сьогодні я тобі дозволяю пограти дві години, бо ти зробив домашнє завдання/помив посуд/поскладав у кімнаті/поїхав зі мною на дачу тощо».

11. Будьте розуміючими

З розумінням та співчутливістю відносьтесь до підліткових проблем. Це вам здається, що це дитячі проблеми, а для них це весь світ.

Не порівнюйте дітей ні з ким. Це дуже ображає дитину, впливає на її самооцінку, яка лише формується.

 

Перегляди статей
219096
.